Бізнес під парасолею: чому МХП підтримав стартап METEOTREK

Минуло більше року з початку реалізації проекту з пошуку і розвитку аграрних стартапів MHP Accelerator. Команда METEOTREK стала одним з переможців конкурсу і отримала можливість комерційного запуску свого рішення разом з компанією «Миронівський Хлібопродукт».


Під час цьогорічної весняної посівної МХП в повному обсязі почне тестувати систему метеоданих METEOTREK на своїх полях. У свою чергу, команда METEOTREK за час акселератора не тільки вдосконалила свій продукт, а й заявила про себе на міжнародному ринку.

Про те, чому продукт українських розробників виявився найбільш підходящим для агрохолдингу, як завдяки акселератору стартапери вдосконалили свою систему, Latifundist.com розповіли начальник відділу по впровадженню інновацій компанії «Миронівський хлібопродукт» Андрій Кияненко і директор компанії «МЕТЕОТРЕК» Леонід Власов.

Latifundist.com: У проекті з пошуку і розвитку аграрних стартапів MHP accelerator брали участь майже 200 команд. Чому проект METEOTREK увійшов до списку переможців? Яким критеріям він відповідав?

Андрій Кияненко: Компанія шукала рішення, яке б дозволило моніторити погодні умови на полях. Ми активно розвиваємо систему автоматизації управління агровиробництвом. Одна зі складових цієї системи це – інформація про погоду. На ринку досить багато постачальників цієї інформації, аж до супутникових систем. Компанія «МЕТЕОТРЕК» зацікавила тим, що вони реалізували в Україні проект надання метеоданих, розробили свою метеостанцію, свій сервіс по консолідації і надання цих даних. І що дуже важливо – програмний продукт METEOTREK можна було адаптувати під наші потреби.

Latifundist.com: У МХП напевно була можливість вибрати зарубіжного постачальника, чому все-таки зупинилися на українському?

Андрій Кияненко: Так, ми могли б придбати американські системи. Але вони, по-перше, дорожче. А по-друге, продукт МЕТЕОТРЕК набагато гнучкіше.

Андрій Кияненко, начальник відділу по впровадженню інновацій компанії «Миронівський Хлібопродукт»

Леонід Власов: Насправді, зарубіжні системи інтегрувати складніше.
Крім того, що наші команди по розробці «заліза» і програмного забезпечення знаходяться в Києві, ми спочатку були націлені на те, щоб наш продукт міг легко інтегруватися в будь-які програмні продукти, які використовують наші замовники. Тобто у METEOTREK є власне програмне забезпечення, але якщо замовник хоче побачити всі необхідні дані в своєму програмному продукті, як вийшло у випадку з МХП, то ми проводимо інтеграцію і доопрацювання, які можуть знадобитися безпосередньо користувачеві.

Андрій Кияненко: Так, дуже важливо, що і обладнання, і програмний продукт виробляє одна компанія. Тобто, якщо у нас виникне необхідність виконати апгрейд обладнання, то розробники поруч і можуть легко це зробити. Будь це зарубіжний постачальник, нам довелося б робити складні запити, гарантувати закупівлю певної кількості обладнання, щоб забезпечити окупність виробництва техніки саме під наші індивідуальні вимоги і т. д. З вітчизняними постачальниками все просто: обговорили, домовилися, реалізували.

Latifundist.com: Вітчизняні метеостанції і програмне забезпечення дешевше, ніж закордонне?

Леонід Власов: В цілому, якщо говорити про метеостанції як про продукт, то вартість десь порівнянна з іноземними аналогами. Але якщо говорити про ті доопрацювання, які ми зробили безкоштовно безпосередньо під потреби МХП, то у випадку з закордонним постачальником, це було б дорожче. Але важливіше те, що в разі роботи з іноземним виробником шлях від замовника до розробника набагато довше. І треба було б в рази більше часу на адаптацію до тих умов, які були у холдингу.

Більш того, з початку пілотного проекту умови змінилися в процесі нашої співпраці, і ми досить безболісно перебудували свою бізнес-логіку під вимоги компанії.

Latifundist.com: Як давно був створений проект METEOTREK?
Леонід Власов: Сам проект складається з двох частин. З одного боку, це виробництво апаратної частини, «заліза», яким займається завод «Дискові системи», ТМ BITREK. Це один з найбільших контрактних виробників електроніки в Україні, у якого є власна лінійка продуктів – GPS-трекери і системи контролю пального. Крім згаданих пристроїв компанія випускає і метеостанції.

З іншого боку, компанія IT INNOVATIONS, яку я представляю, спеціалізується на розробці програмного забезпечення для різних апаратних пристроїв. Коли ми дізналися, що BITREK створює метеостанцію, то запропонували свої послуги зі створення програмного продукту, який буде забезпечувати роботу з цією станцією. Тому ми говоримо, що METEOTREK – це продукт двох компаній.

Важливо і те, що сьогодні ми по суті єдині виробники, що випускають метеостанції такого рівня в Україні в промислових масштабах. До слова, 14 лютого ми зареєстрували компанію «МЕТЕОТРЕК», директором якої я є.

Леонід Власов, директор компанії «МЕТЕОТРЕК»

Latifundist.com: Можна сказати, що створення нового підприємства стало наслідком розвитку стартапу після участі в MHP accelerator?

Леонід Власов: Швидше, не компанії, а продукту. Тому що компанії, про які я згадав, – це оператори, які не перший рік представлені на ринку, мають певну експертизу і компетенції. Спільно із заводом BITREK ми розвивали продукт, допомагали заводу модернізувати прошивки цих метеостанцій і т. д. Тобто виводили продукт на той рівень, коли його можна починати продавати. Це припало якраз на час, коли «МХП оголосив про запуск акселератора. Ми знали, що серед учасників агроринку є попит на таку опцію, як моніторинг погоди. Ми подали заявку на участь в MHP аccelerator і увійшли спочатку до півфіналу, потім у фінал, успішно пройшли акселеративну програму.

Latifundist.com: Ви сказали, що в процесі акселератора вдосконалювали продукт, за рахунок яких опцій?

Леонід Власов: Так. По-перше, ми розробили набір датчиків, які встановлюються на системи внесення засобів захисту рослин (самохідні обприскувачі або причіпні, які працюють з трактором). Відомо, що для внесення ЗЗР необхідні певні погодні умови, щоб процес був ефективним. Важливі такі параметри, як температура повітря, вологість і швидкість вітру. Ми розробили рішення, яке встановлюється на обприскувачі і в момент проведення агротехнічних операцій фіксує інформацію про метеорологічні умови. Тепер диспетчер, агроном, який контролює внесення добрив, знає, за яких погодних умов це відбувається, і при необхідності може призупинити процес.

По-друге, ми створили пристрій для контролю кількості опадів, що випали. Справа в тому, що на багатьох підприємствах є проблема крадіжки добрив співробітниками. Зрозуміло, що, якщо в землю не внесли необхідну кількість добрив, врожайність культур знижується. Відповідальні за вирощування сільгоспкультур на цих полях могли пояснити зниження врожайності малою кількістю опадів, що випали. Ми розробили пристрій, який практично повністю виключає людський фактор. Воно автономно збирає дані, відправляє на сервер, і керівник підприємства в режимі реального часу бачить всю статистику.

Ще одне вдосконалення – це автономні датчики вологості грунту, які допомагають фахівцям приймати рішення: коли включати кругові або секційні інсталяції зі зрошення. Для МХП, можливо, це не дуже актуальне рішення, тому що у них мало полів під зрошенням. Але для інших учасників ринку – це важлива опція. Використання таких датчиків дозволяє скоротити кількість обслуговуючого персоналу і зробити систему поливу більш ефективною.

Такі доопрацювання ми зробили. Але в цілому не зупиняємося на досягнутому, готуємося до нових викликів ринку, і, виходячи з запитів, будемо розвивати продукт.

Latifundist.com: Андрій Кияненко був ментором проекту METEOTREK на акселератор. У чому полягала взаємодія команди і ментора?

Андрій Кияненко: Ця взаємодія триває досі. Як я вже говорив, в компанії є проектна команда, яка займається розробкою програмного забезпечення з управління агротехнологічними операціями. У нас є різні продукти, які об’єднані в єдину систему. І однією з частин цієї системи і є METEOTREK. Ми тісно співпрацюємо з командою METEOTREK, постійно ведеться листування, проводяться зустрічі, в ході яких обговорюємо робочі нюанси.


Андрій Кияненко, начальник відділу по впровадженню інновацій компанії «Миронівський Хлібопродукт»

Леонід Власов: Наша команда почала взаємодіяти з МХП ще в півфінальній частині акселератора. Як я казав, ми знали про потреби холдингу в нашому рішенні. Але, з іншого боку, відчували себе маленькою командою (всього 10 осіб), хоча і зі зрілим продуктом, яка намагається влитися в роботу найбільшого агрохолдингу. У нас не було досвіду спілкування з великими компаніями, і ми не особливо розуміли, як зможемо взаємодіяти. Тобто для команди це був стрес.

Але з боку МХП були фахівці, які не просто дивилися, як ми розвиваємося, а чітко пояснювали, що в нашому продукті зайве, а які опції необхідні як холдингу, так і іншим аграрним компаніям. На акселераторі були присутні представники інших латифундистів, які також давали свою оцінку продукту і допомагали його вдосконалити. Ми постійно контактували з представниками МХП з приводу доопрацювань, по інтеграції в програмному забезпеченні і т.д.

Андрій Кияненко, як один з керівників нашого проекту, чітко визначив тих, хто повинен брати участь в процесі з боку агрономів, керівників підприємств. І ці співробітники нам дуже допомогли встановити станції на пілотному проекті, порівняти наші станції з іншими, які вже були на той момент в холдингу. Крім того, проектний офіс також координував співпрацю нашої команди з іншими розробниками програмного забезпечення (це ще 3-4 компанії) для МХП.

Сьогодні можна говорити про те, що інтеграція нашого програмного рішення в процеси холдингу реалізована на 95%.

Latifundist.com: Які проміжні результати цієї взаємодії? Скільки встановлено метеостанцій?

Андрій Кияненко: Сьогодні встановлено 7 базових станцій на підприємстві Групи МХП «Урожайна країна» в Сумській області. Це було пілотне підприємство в проекті. Але крім встановлених станцій, головне, що фактично завершено процес інтеграції програмного забезпечення. Тобто ми вже можемо збирати дані про погоду, обробляти їх і зберігати. Тепер будемо вивчати, де ще необхідно встановити метеостанції, знайти найбільш оптимальні точки, щоб покрити потреби всього холдингу.

У промисловому випробуванні ми ще до кінця всю систему не випробували. Якраз з настанням весни, коли стартують польові роботи, почнемо її повноцінно тестувати.

Latifundist.com: До акселератора ви вже продавали свій продукт?

Леонід Власов: Ми ще не встигли сфокусуватися на продажах. Взагалі, коли ми тільки задумалися про створення ПО для метеостанцій, то зрозуміли, що українські аграрії не вміють працювати з інформацію про погоду. І близько року витратили на те, щоб навчати, прищеплювати культуру використання цієї інформації. Компанія брала участь у багатьох спеціалізованих заходах, виставках, пояснюючи сільгоспвиробникам, наскільки важливо агроному використовувати інформацію про погоду, щоб приймати рішення по виробництву.

Власне, про комерційний запуск продукту ми оголосили пізньої осені 2017 року з таким доробком, щоб на початку сезону 2018 року розпочати продавати станції. За цей час продали близько 10 станцій. На початку 2018 року прийняли участь в акселератор. І ми настільки успішно про себе заявили, що навіть в грудні минулого року брали участь в Баку, представляючи Україну на AgTech and Green Energy Forum. Причому від нашої країни було представлено всього два проекти. Крім того, ми як один з стартапів були представлені (в каталозі) на виставці BIOFACH 2019 Нюрнберзі. Так що наша робота і MHP аccelerator сприяли тому, щоб про компанію заговорили в світовому масштабі.

Леонід Власов, директор компанії «МЕТЕОТРЕК»

Latifundist.com: І сьогодні ви вже вивели на ринок свої метеостанції?

Леонід Власов: Так. Сьогодні ми закінчили пілотні проекти в 3-4 великих агрохолдингах. Також до нас звертаються виробники середньої величини, які обробляють 10-50 тис. га. На цей рік у компанії серйозні плани по покриттю України своїми метеостанціями.

Latifundist.com: Виходить що завдяки акселератору ваші плани реалізувалися з лихвою.

Леонід Власов: Так. Більш того, за результатами конференції в Баку нам запропонували співпрацювати в пілотному проекті в Азербайджані з компанією, у якої 50 тис. га під зрошенням. Поки ми відмовилися, тому що плануємо виходити на міжнародний ринок тільки до кінця цього року. Справа в тому, що ми хочемо спочатку довести до логічного кінця проекти в Україні, а потім розвиватися за кордоном.

Latifundist.com: У МХП достатньо можливостей для того, щоб залучати інноваційні ідеї з різних джерел. Чому все-таки використовували акселератор для пошуку потрібних рішень?

Андрій Кияненко: Як великий холдинг ми насправді постійно моніторимо всі новинки в сфері аграрного виробництва, відвідуємо міжнародні виставки і т. д. Але як велика компанія в чомусь ми можемо бути зашореними, ось чому саме акселератор дає можливість освіжити сприйняття, по-новому побачити різні рішення одночасно. На MHP асcelerator прийшло багато команд, і ми вибрали ті рішення, які для нас були найважливішими.

Latifundist.com: Скільки коштів МХП вклала у впровадження у себе METEOTREK?

Андрій Кияненко: Поки анітрохи.

Леонід Власов: Для нас поки це повністю інвестиційний проект. Ми продовжуємо вкладати власні кошти в розробку програмного забезпечення.

Ми пішли на таку співпрацю, тому що МХП допоміг трансформувати наш продукт, зробити його більш цінним на ринку України.

Леонід Власов і Андрій Кияненко

Latifundist.com: Устаткування на підприємстві в Сумській області теж встановлено безкоштовно?

Андрій Кияненко: В рамках пілотного проекту його безкоштовно встановили як демонстраційне обладнання, щоб ми могли попрацювати з ним. Потім ми його викупимо.

Latifundist.com: По ситуації на сьогодні, які процеси в МХП допомагає контролювати METEOTREK?

Андрій Кияненко: Він допомагає агрономам приймати правильні рішення про планування операцій на полі. У компанії є оперативне планування на день. Агрономи підприємств повинні розуміти, чи можуть вони сьогодні виконувати ту чи іншу операцію в полі і яка буде ефективність цих дій, виходячи з погодних умов. Тепер дані про погоду приходять в нашу систему. І, формуючи оперативне завдання на день, агроном, клікаючи в планшеті на певну ділянку, може побачити, наскільки погода відповідає проведенню тієї чи іншої технологічної операції. Наприклад, чи не перешкодить вітер обприскуванню, чи відповідає температура повітрю і грунту необхідним умовам для посіву та т. д. Таким чином, інформація про погоду допомагає прийняти правильне рішення, провести більш якісну технологічну операцію, що в свою чергу вплине на врожайність і на кінцевий прибуток.

Latifundist.com: Агрономи компанії готові працювати з цією програмою?

Андрій Кияненко: Так. Але цей рік буде показовим, тому що ми запускаємо систему в тестовому режимі. Пілотний проект пошириться на всі підприємства холдингу, агрономи будуть все планувати через систему управління сільгоспвиробництвом. Ми продовжуємо навчати співробітників. В цілому деякі підприємства компанії (як «Урожайна країна») вже дуже добре підготовлені до використання системи. Деякі – менше. Але з початку весняних польових робіт усі будуть активно освоювати продукт, і ми продовжимо його вдосконалювати.

Latifundist.com: Удачі вам в цьому, дякуємо за інтерв’ю!

Джерело: Latifundist.com

Free WordPress Themes